Jazz bez - 2001
Jazz bez - 2002

 

говорить Юрій Шаріфов (бас-гітара, синтезатори) -
397кб

говорить Юрій Яремчук (саксофони) - 172кб
Володимир Соляник (фортепіано)
говорить Володимир Соляник (фортепіано) - 266кб
тінь Юрія Шаріфова
Валерій Половина (фортепіано)
Ендрю Валентайн (контрабас, труба)
Володимир Соляник (фортепіано)
Володимир Соляник (фортепіано)
Валерій Жилін (ударні)
Ендрю Валентайн (контрабас, труба)
Валерій Жилін (ударні)
"Квінтет Юрія Шаріфова"
В той день ще на сцені "Порохової Вежі" грала польська група " Piotr Baron Quintet"

Юрій Шаріфов, бас-гітара, синтезатори (Львів):
"Що це було? В загальному, можна сказати так: колектив народжений ідеєю твору, такий трошки нестандартний метод збирання колективу, формально. Я виступав у ролі автора ідеї, сценариста, режисера, якогось продюсера, можливо. Проводив навіть кастінг музикантів-акторів на ті задумані акторські посади, ролі. Бо знав, що люди, всі, хто грали, теж певною мірою композитори, імпровізатори, та у відповідних місцях вони повинні були щось робити. Тобто за задуманою загальною схемою, в межах якихось ідейних функцій кожен робив, звісно, свою музику, яка вписувалася у загальний сценарій. То робилося в манері кінофільму, за технологією музичного фільму. Бо, як правило, колективи збираються, хтось щось грає, і від того, хто зібрався, виникає така музика, а тут, навпаки, спочатку була задумана стилістика музики, і на ті музичні ролі підбиралися музиканти, які би могли реалізувати задум".

Валерій Жилін, ударні (Дніпропетровськ): "Мої враження такі: наш виступ вдався. Звісно, приємних відчуттів багато, бо вийшло так, як і хотілося. У такі хвилини це важко пояснити словами. Бо думаєш, готуєшся, щось фантазуєш, і коли нарешті це все втілюється! Просто нема слів... Публіка сьогодні зібралася хороша, зрештою, як і всі дні. Був контакт із залом, що для цієї музики не дуже просто і не завжди має місце. А сьогодні він був, тому все виходило. Фішка із фортепіано... Це був такий жарт, ідея, потяг! Ми це із Володимиром колись пробували, здається, 1998 року в Полтаві, ми були там присутні як журі, потім був гала-концерт, речей підготованих в нас не було, ну, то ми таке вигадали. Зіграли удвох і це всім сподобалося. Зараз ми вирішили її пригадати і повторити. Тут вона вийшла ще краще".

Віктор Морозов (гість фестивалю, перекладач, музикант, поціновувач джазу):
"У мене виникає одразу асоціація із "JazzBest...". Тобто це найкращі відчуття, я дуже задоволений, що цей фестиваль продовжується, бо минулого року він відбувся вперше. Я шалено радий, що він продовжується, ще й в такій гарній атмосфері, я просто кайфую тут, направду. Я сподіваюся, що так буде з року в рік, що дійсно, у Львові утвориться така гарна елітарна культура, що гарну музику люди зможуть приходити і слухати. Я тут бачу багато молоді, від того я взагалі кайфую! Чи бачу я Львів містом джазу? Я про це мрію. Джаз для мене... то найкраща музика. Так, як сказав мій улюблений гітарист Пет Метині, коли його запитали, що таке джаз, він сказав, що то просто музика, яка найкраща. Так, існує багато видів музики, але ця - найкраща, бо, дійсно, в ній людина може себе виявити, в імпровізаціях, вільно, в будь-який момент відчути публіку, ніякими рамками не обмежена. Я дуже люблю джаз. І хоч я граю рок або щось таке, але я переважно ходжу на джазові фестивалі, наприклад, в Торонто. Звісно, манера гри від нашої нічим не відрізняється, бо музиканти є всюди музиканти. Якщо ж порівнювати, то, звичайно, монреальський джазовий фестиваль триває цілий тиждень, на великих площадках, туди з'їжджаються найкращі музиканти світу. Грають справжню гарну музику, не примітивну, не банальну. Бо джаз - то... то є джаз!
Марія ТИТАРЕНКО

Rambler's Top100
Используются технологии uCoz